• Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта
Главная Пенсионное обеспечение Реалізація захисту прав людини з питань, що стосується діяльності Ізмаїльського об’єднаного управління ПФУ Одеської області

Реалізація захисту прав людини з питань, що стосується діяльності Ізмаїльського об’єднаного управління ПФУ Одеської області

E-mail Печать PDF

В Україні як в соціальній, правовій державі - Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Зазначені конституційні положення викладені в розділі ІІ Конституції України «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина». Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.

Досліджуючи поняття прав людини в цілому, слід відмітити, що права людини розглядаються, як певні нормативно-структуровані якості й особливості буття особистості, які виражають її свободу, є невіддільними й необхідними способами та умовами її життя, її взаємовідносин із суспільством, державою, іншими індивідами.  Права людини представляють собою певні можливості людини, необхідні для її існування та розвитку, які об’єктивно визначаються досягнутим людством рівень розвитку і мають бути рівними для всіх людей. Рівність прав громадян України, закріплена  статтею 21 Конституції України, де зазначено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

            Права людини, як правило відображають людські можливості, і тому вони можуть бути здійсненими лише за наявності певних юридичних засобів, (механізмів), наприклад право на соціальне забезпечення неможливо реалізувати, без встановленої відповідної юридичної процедури. Отже, прийняття Конституції України стало важливим етапом становлення та розвитку України, як правової соціальної держави. Захист непрацездатних та працездатних осіб, людей похилого віку, дітей та підтримка кожної людини, яка втратила джерела для існування з незалежних від неї причин є загальновизнаною домінантою державотворення в цивілізованому суспільстві і знаходить своє правове закріплення в законодавчих та інших нормативно-правових актах.

Визнання України соціальною державою, а також загострення соціальних проблем у зв’язку з переходом до ринкової економіки зумовили актуальність пошуку оптимальної системи державних засобів забезпечення соціальних прав людини і громадянина України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що Україна, як соціальна держава зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин  та пенсійне забезпечення громадян.

Таким чином, конституційне право на соціальний захист включає право громадян на забезпечення їх у старості. Зокрема, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв’язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов’язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статті, етнічного та соціального походження, майнового стану, місяця проживання, за мовними та іншими ознаками.

Права людини і громадянина в Україні можуть обмежувати тільки у випадках, прямо передбачених Конституцією, і з метою:

- врятування життя людей та майна;

- запобігання злочинові чи його припинення;

- забезпечення інтересів національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку, економічного добробуту;

- забезпечення охорони здоров'я і моральності населення, захисту репутації або прав і свобод інших людей;

- запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно.

У жодному разі не можуть бути обмежені:

1. право мати рівні з іншими конституційні права і свободи та право бути рівними перед законом;

2. право громадянина України не бути позбавленим громадянства;

3. право не бути вигнаним за межі України та право не бути виданим іншій державі;

4. право на життя і право захищати своє життя і здоров'я,  життя  і здоров'я інших людей від протиправних посягань;

5. право кожного на повагу до його гідності і право не бути підданим катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню: право не бути підданим без власної згоди медичним, науковим чи іншим дослідам;

6. право на свободу та особисту недоторканність;

7. право не бути заарештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом, тощо

Система прав і свобод людини і громадяни, яка діє на сьогоднішній день в нашій країні та гарантується Конституцією України, розроблена з урахуванням міжнародно-правових стандартів в галузі прав людини. Принцип соціального захисту громадян втілений у ратифікованих Україною міжнародних актах, зокрема Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, ратифікованому Указом Президії ВРУРСР №2148 від 19.10.1973; Європейській соціальний хартії (переглянутій) 1966, ратифікованій Законом України «Про ратифікацію» Європейської соціальної хартії від 14.09.2006; Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також рішеннях Європейського суду з прав людини.

Зокрема, у статті 12 Європейської соціальної хартії 1996 року зазначається, що держава зобов’язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.

 

Загальні права громадян при взаємовідносинах з органами Пенсійного фонду України:

Кожний громадянин, який звертається до органів Фонду має право:

- подавати заяви, скарги, пропозиції по питанням, які стосуються пенсійного забезпечення;

-   на особистий прийом до керівників та спеціалістів органів ПФУ по встановленим в цих органах графіках , а також звертатися до суспільних приймалень органів ПФУ.

Права громадян на інформацію про своє пенсійне забезпечення

Громадяни мають право:

-               знайомитися з в приміщенні органів ПФУ з матеріалами своєї пенсійної справи, отримувати від працівників Фонду іншу інформацію про своє пенсійне забезпечення, яка відома органам Фонду;

-               витребувати від працівників надання завірених у встановленому порядку копій документів, які є в пенсійній справі;

-               витребувати копії розпоряджень про призначення (перерахунок) пенсії;

-               знайомитися в органах Фонду з нормативно – правовими актами, на підставі яких призначена пенсія, робити з них виписки та копії.

Права громадян в випадку звернення за призначенням пенсії;

-               при зверненні за призначенням пенсії громадяни мають право подавати заяви про призначення пенсії з необхідними документи у будь – який час після виникнення права на пенсію, але не раніше чим за один місяць до виникнення такого права – через представника підприємства, установи, організації, особисто, поштою, через представника, який діє на підставі доручення;

-               отримувати розписку від органу ПФУ з переліком прийнятих документів;

-               вимагати від органів Фонду надання допомоги в отриманні чи перевірці підстав для видачі необхідних для призначення пенсії документів;

-               отримати письмове повідомлення про призначення пенсії або про відмову в її призначенні з обґрунтуванням причин відмови;

-               отримувати пенсійне посвідчення встановленого зразка.

Права громадян під час виплати пенсії.

Громадяни, яким вже призначена пенсія, мають право:

- обрати організацію, яка буде здійснювати виплату та доставку пенсії (поштове відділення або банківські установи);

- отримувати пенсію не пізніше 25-го числа місяця, за який виплачується пенсія;

- на виплату пенсії за 6 місяців вперед у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон.

 

Право громадян на оскарження рішень Пенсійного фонду України

Громадяни, яких не задовольняють рішення органів ПФУ, мають право:

- оскаржувати такі рішення в органі Пенсійного фонду України вищого рівня;

- звертатися до суду зі скаргою на дії або бездіяльність органів ПФУ, їх посадових та службових осіб;

- оскаржувати в апеляційному порядку рішення судів І інстанції.

Обов’язки громадян.

Громадяни зобов’язані не допускати надання недостовірних документів до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії, а також в 10-денний термін повідомляти органи Фонду про події, які стали причиною зміни розміру пенсії (працевлаштування, зміна кількості утриманців тощо).

Наталя Анзонгер -  завідувач юридичного сектору

Ізмаїльського об’єднаного управління ПФУ Одеської області

 

Язык

English Russian Ukrainian
.
Баннер
.

Объявления:

Афиша ДК им. Т.Г.Шевченко:

  Справки по тел. 2-16-31.

 


Все видео:

.
Баннер
.

Измаил в цифрах:

С  11  по 18 сентября в Измаиле родились 20 малышей, 3  девочки и 17 мальчиков.

Сейчас 127 гостей онлайн
Просмотры материалов : 4855890

Поиск по сайту

Баннер

Набір у патрульну поліцію

Баннер
Баннер
Баннер

Главная Пенсионное обеспечение Реалізація захисту прав людини з питань, що стосується діяльності Ізмаїльського об’єднаного управління ПФУ Одеської області