Восени по всій Україні прийнято спалювати опале листя, суху траву й бадилля. В пік весняного й осіннього палів повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювання дихальних шляхів. Чи є така звичка тисяч українців нормою? Якої шкоди завдається спалюванням рослинних залишків людям і довкіллю? Що робити з опалим листям?
Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?
Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно велика. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому значення. При згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря
вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини -одні з найотруйніших для людини речовини.
На присадибних ділянках рослини нерідко окроплюють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно кропимо від колорадського жука. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.
При згорянні, скажімо, поліетиленового пакета, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні.
При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа й оксиди сірки, що викликають респіраторні захворювання. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти. До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера.
Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди, фарби, що містять свинець.
Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей - дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на їх організми особливо небезпечний.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров'ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз: у сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі, як сонечка. їх здобич - попелиці, лишаються зимувати в стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени, ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.
Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть грунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертают-ся у ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Незважаючи на загальноприйняту думку, зола - дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.
На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав'янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення у 2-4 рази промерзання ґрунту.
При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, у свою чергу, до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме зі спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.
Також існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим з вогнем є напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ЛЕП, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів.
Дим від вогнищ у туманні дні може утворювати смог і надовго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення кількості ДТП, аварій. Окрім того, потрапляючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров'я людини
.Що ж робити з опалим листям? Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування
Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук
Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50 %-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, у садах.
Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. В основу купи
вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перевищувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну роз-сипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній - за 6-8. Аналогічно компостування можна проводити у траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м.
Траншейне компостування більш зручне, тому що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає. Використовувати компост у якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Підготував: Завідувач Курсів ЦЗ
Юревич М.П.
