• Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта
Главная Інформація для громадських формувань Щодо нового Закону України Про громадські об'єднання

Щодо нового Закону України Про громадські об'єднання

E-mail Печать PDF

19 квітня 2012 року набрав чинності Закон України «Про громадські об’єднання», прийнятий Верховною Радою України 22 березня 2012 року (далі – Закон), який поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення діяльності громадських об’єднань в Україні.

Цей Закон введений в дію з 1 січня 2013 року, з цього ж дня втратив чинність Закон України «Про об’єднання громадян» № 2460-XII від 16.06.1992р. (далі - Закон «Про об’єднання громадян» 1992 року).

Новий закон докорінно змінив правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення громадських об'єднань. Всі діючі громадські організації зобов'язані у п'ятирічний термін привести свої статути та діяльність у відповідність з новим законом. Слід зазначити, що реєстрація змін до статуту (положення), пов'язаних з введенням Закону в дію, здійснюється без справляння плати за реєстраційні дії протягом п'яти років з дня введення цього Закону в дію.

Новий закон застосовує терміни, відмінні від тих, що закріплені в Законі України «Про об'єднання громадян» від 16.06.1992 р. Так, загальним поняттям щодо об'єднань, створених для задоволення суспільних потреб без мети отримання прибутку, тепер є «громадське об'єднання».

 

Громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та (або) юридичних осіб приватного права для здійснення і захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Громадське об'єднання з організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація чи громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками і членами (учасниками) якої є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права і фізичні особи.

Відповідно до ч.3 статті 7 Закону засновниками громадського об'єднання можуть бути 2 особи, коли раніше була вимога про те, що мінімальна кількість засновників громадської організації – 3 особи.

Громадське об'єднання може здійснювати діяльність із статусом юридичної особи або без такого статусу. Закон закріплює, що громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є отримання прибутку. Законодавче закріплення цього статусу громадських об'єднань є дуже важливим, оскільки повністю припиняє всі сумніви щодо того, чи поширюються на громадські об'єднання загальні норми цивільного законодавства, що регулюють діяльність непідприємницьких товариств (згідно з ч. 2 ст. 83, ст. 85 Цивільного кодексу України).

На відміну від статті 13 Закону «Про об’єднання громадян» 1992 року, стаття 11 новоприйнятого Закону розширює перелік відомостей, які повинні бути включені до статуту. Зокрема, положення Статуту тепер повинні регулювати серед іншого і:

- повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі – керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також, для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи, – порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни;

- періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;

- порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками);

- порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг.

Варто відзначити, як позитивне, положення ст.21 Закону («Права громадських об'єднань»), яким передбачено право громадських об’єднань звертатися до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами, що відповідає ст.40 Конституції України. Порядок розгляду таких звернень громадських організацій регулюється чинним законодавством України про звернення громадян (зокрема, Законом України «Про звернення громадян», дія якого повинна поширюватися, як на окремих громадян, так і на громадські об’єднання).

Новим Законом передбачено такі нововведення у сфері діяльності громадських об’єднань:

- знижено вік для засновників молодіжної громадської організації – з 15 років (Закон 1992 року) до 14 років;

- закріплено право юридичних осіб приватного права бути засновниками громадських об’єднань, утворених у формі громадських спілок - так зване вторинне право на свободу об'єднання (через створення інших юридичних осіб та колективне членство). Це відповідає європейським тенденціям і є кроком до гармонізації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС. Уявлення про те, що через діяльність юридичних осіб реалізуються права людей, конкретних громадян, давно сприйнято і Європейським судом з прав людини. Таким чином, «юридичні особи приватного права» - не тільки інші громадські об'єднання, але й господарські товариства, кооперативи і т.д., - зможуть брати участь в об'єднаннях громадян. Головне, щоб мета і сенс діяльності спілки відповідав відповідному законодавству про неприбуткові організації, а не про підприємницькі товариства.

- за громадськими об'єднаннями зі статусом юридичної особи закріплено право на здійснення підприємницької діяльності безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню;

- більш детальне врегульовано порядок утворення громадської організації, встановлено вимоги до протоколу установчих зборів;

- більш детально врегульовано процедуру реєстрації громадських організацій та відмови у такій, в т.ч. встановлено на нормативному рівні строк розгляду документів для реєстрації, передбачено необхідність інформування уповноваженим органом з питань реєстрації засновників про заснування чи відмову у такій рекомендованим листом із повідомленням про вручення, із наданням мотивованого рішення, посилаючись на відповідний закон.

Важливо, що ліквідована норма, яка дозволяла громадським організаціям захищати лише інтереси своїх членів, тепер громадські об'єднання можуть захищати будь-які інтереси, які вони вважають суспільно важливими.

Також Закон скасовує державний контроль статутної діяльності громадських організацій.

Слід зазначити, що в Законі відсутня норма про класифікацію статусу громадського об'єднання: всеукраїнський, місцевий та міжнародний. Закон визначає можливість існування громадських об'єднань з «дитячим», «молодіжним» і «всеукраїнським» статусом, але значення всеукраїнського статусу суттєво відрізняється від попереднього. Підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання і відмова від такого статусу відтепер є добровільними.

Діяльність громадського об'єднання в будь-якому випадку може поширюватися на всю територію України. Новий закон усуває обов'язковий поділ об'єднань громадян за територіальним статусом всередині країни. Територіальний статус і поширення діяльності інших організацій всередині країни не визначаються і не обмежуються.

Змінилися принципи діяльності об'єднань громадян (зникли, наприклад, принципи рівності і рівноправності членів об'єднань). Стаття 3 нового Закону визначає засади утворення і діяльності громадських об'єднань: добровільність, самоврядування, вільний вибір території діяльності, рівність перед законом, відсутність майнового інтересу їх членів (учасників), прозорість, відкритість і публічність. Законом надається тлумачення основного змісту кожного з цих принципів.

Добровільність, зокрема, передбачає право особи на вільну участь або неучасть в громадському об'єднанні, в тому числі в його утворенні, вступ до такого об'єднання або припинення членства (участі) в ньому. Якщо через певний час будь-хто з учасників об’єднання не захоче продовжувати діяльність у цьому об’єднанні, він за власним бажанням виходить з нього.

Самоврядування передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.

Вільний вибір території діяльності передбачає право громадських об'єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом. Рівність перед законом передбачає, що громадські об'єднання рівні у своїх правах і обов'язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та (або) статусу такого об'єднання.

Відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання і не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні потреби).

Прозорість, відкритість передбачає право всіх членів (учасників) громадського об'єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, в тому числі про прийняті громадським об'єднанням рішення і здійснені заходи, а також обов'язок громадського об'єднання забезпечувати такий доступ.

Публічність означає, що громадські об'єднання інформують громадськість про свою мету діяльності. Законодавче закріплення змісту цих принципів буде сприяти реалізації та захисту прав членів об'єднань громадян, а їх дотримання не буде складним для реально діючих і дійсно громадських, демократичних організацій.

Громадським об'єднанням зі статусом юридичної особи надано право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені у порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню.

04 липня 2014 року Верховна Рада України прийняла закон про внесення змін до Закону України “Про громадські об’єднання” (щодо забезпечення діяльності всеукраїнських громадських об’єднань).

У відповідність з новим законом, окремі підрозділи громадського об’єднання зі статусом юридичної особи можуть мати свої установчі документи (положення) та діяти на їх підставі. Положення про окремий підрозділ громадського об’єднання містить інформацію про найменування такого підрозділу, керівні органи, порядок їх обрання (призначення), терміни і обсяг повноважень. Таке Положення не може суперечити законам та статуту об’єднання громадян.

Частина 8 розділу V “Прикінцеві та перехідні положення» викладено в такій редакції: 

«Місцеві осередки всеукраїнських (міжнародних) організацій, які діяли зі статусом юридичної особи на день введення цього Закону в дію, за рішенням вищого органу управління всеукраїнської (міжнародної) громадської організації зберігають за собою статус юридичної особи після введення цього Закону в дію.

Статути (положення) місцевих осередків всеукраїнських (міжнародних) організацій, які діяли зі статусом юридичної особи на день введення цього Закону в дію, повинні бути приведені у відповідність із цим Законом протягом п’яти років з дня введення його в дію.
Рішення про зміну до складу керівних органів, статутів (положень) та місцезнаходження місцевих осередків всеукраїнських (міжнародних) організацій, а також рішення про припинення діяльності місцевих осередків всеукраїнських (міжнародних) організацій, приймаються в порядку, визначеному цим Законом для громадських об’єднань.

Уповноваженим органом з питань реєстрації місцевих осередків всеукраїнських (міжнародних) організацій, які діяли зі статусом юридичної особи на день введення цього Закону в дію, є відповідний орган, в якому зберігається реєстраційна справа місцевого осередку на день набрання чинності цим Законом.

У разі прийняття вищим органом управління всеукраїнської (міжнародної) громадської організації рішення про припинення своїх місцевих осередків як юридичних осіб, правонаступником майна, активів і пасивів таких осередків є відповідна громадська організація».

Це означає, що місцеві відділення зможуть, як і раніше, вносити зміни у свої статутні документи, змінювати склад керівництва та інше.

Обновлено 01.03.2017 08:38  

Язык

English Russian Ukrainian
.
Баннер
.

Объявления:

Афиша ДК им. Т.Г.Шевченко:

  Справки по тел. 2-16-31.

 


Все видео:

.
Баннер
.

Измаил в цифрах:

С   6 по 13 ноября в Измаиле родились 11 малышей, 3  девочки и 8 мальчиков

Сейчас 238 гостей онлайн
Просмотры материалов : 5187413

Поиск по сайту

Баннер
Баннер

Главная Інформація для громадських формувань Щодо нового Закону України Про громадські об'єднання