18 травня в Україні та світі вшановують пам’ять жертв депортації кримських татар, яка призвела до масових людських жертв, завдавши непоправної шкоди кримськотатарському народу, трагічним чином вплинувши на його історичний шлях.

11 травня 1944 року було прийнято цілком таємну Постанову Державного комітету оборони № 5859сс «Про кримських татар». У ній наводилися претензії до кримськотатарського населення – начебто масове зрадництво та масовий колабораціонізм, які стали обґрунтуванням депортації. Насправді жодних доказів «масового дезертирства» кримських татар не існує, а абсолютна більшість колабораціоністів загинула в боях чи була засуджена в індивідуальному порядку.

Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3 годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася, в основному, 20 травня. До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію в розрахунку до 500 кг на родину. У реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні випадки мародерства. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.

Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

29 квітня 2021 року опубліковано постанову КМУ№420 від 14 квітня 2021 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», відповідно до якої у травні 2021 р. призначення житлової субсидії (у тому числі на наступний період) здійснюється лише після подання нових заяви про призначення та надання житлової субсидії та декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.

            Житлова субсидія особам, які звернуться за її призначенням у травні — вересні      2021 р., буде призначена починаючи з травня 2021 року.

            Відповідно до змін:

- переглянуто підходи до врахування майнового стану, зокрема під час призначення житлових субсидій враховувати отримані доходи від депозитів, дивіденди від цінних паперів, наявність у власності  будь-кого із складу домогосподарства або члена сім’ї із складу домогосподарства транспортного засобу, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло менше п’яти років або більше ніж  один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло менше ніж 15 років, наявність у власності будь-кого із складу домогосподарства або члена сім’ї із складу домогосподарства більш ніж одне житлове приміщення, тощо;

День пам'яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму. У цьому році це 16 травня.

Кількість жертв політичних репресій в Україні досі неможливо підрахувати. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.

Через терор і репресії пройшли усі верстви українського населення: від наукової та творчої інтелігенції до селян. Радянська влада намагалася приховати сліди своїх злочинів. Місця поховань ставали режимними об’єктами КГБ, місцевість розрівнювали бульдозерами, доступ до відповідних архівів був заборонений. 

Одним із символів тих подій став Биківнянський ліс під Києвом.  Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, свій останній спочинок тут знайшли від 15 до понад 100 тисяч осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних у позасудовому порядку органами НКВД у Києві.

Як свідчать архівні документи, Биківнянський ліс як об’єкт «спеціального призначення» – місце таємних поховань, використовувався органами НКВД УРСР протягом 1937-1941 років. На сьогодні вже встановлено імена понад 15 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання. Тут покоїться прах Михайля Семенка, Майка Йогансена, Михайла Бойчука, Федора Козубовського, митрополита УАПЦ Василя Липківського та інших жертв сталінського «Великого терору».

Переможець конкурсу на посаду директора

 ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ № 4 І-ІІІ СТУПЕНІВ МІСТА ІЗМАЇЛ

ІЗМАЇЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТИМОФЕЄНКО ІРИНА МИХАЙЛІВНА

(протокол № 10 від 14.05.2021 року)

Переможець конкурсу на посаду директора

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ № 9 І-ІІІ СТУПЕНІВ МІСТА ІЗМАЇЛ

 ІЗМАЇЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БЕРКУЦА ВАСИЛЬ ДМИТРОВИЧ

(протокол № 11 від 14.05.2021 року)

Переможець конкурсу на посаду директора

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО ЛІЦЕЮ ІІ-ІІІ СТУПЕНІВ МІСТА ІЗМАЇЛ ІЗМАЇЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СІРАЄВА ОЛЬГА ГЕОРГІЇВНА

(протокол № 12 від 14.05.2021 року)